Історія бібліотек починається з сивої давнини. Адже саме з відкриття на нашій землі перших православних храмів та монастирів виникла велика потреба в книгах, на перших порах церковних, і також в грамотних людях, які б приймали участь у відправленні Божих служб. Тому і не дивно, що саме при церковних парафіях та монастирях виникла перші школи грамоти та створювались перші бібліотеки.

 

            На початку ХХ століття в Кам'янець-Подільський губернії нараховувалось 1685 православних храмів і діяло 1518 духовних бібліотек. А на території теперішнього Летичівського району знаходилось в той час близько 50 храмів та два монастирі. Кожна Парафія мала свою духовну бібліотеку та сільський архів. Крім того, Свято-Преображенський Головчинецький монастир (заснований близько 1540 року) утримував протягом всього періоду свого існування школу грамоти та славився також своєю великою та цінною бібліотекою. Крім того, ми повинні добавити, що на початку ХХ століття у всіх селах Летичівщини вже діяли початкові школи, в яких знаходились свої бібліотеки. І всі ці бібліотеки були державними на той час. Адже в царській імперії Церква була спадковою частиною держави.

 

            Крім державних бібліотек на той час існували також і бібліотеки різних релігійних конфесій. Де поряд з духовною літературою знаходилось багато книг історичного змісту та містились місцеві архіви. Так, при Летичівському костьолі в свій час була бібліотека на 30 тисяч книг.

 

            У Летичеві також в дореволюційний період існувала і приватна бібліотека, яка розміщувалась при клубі-трактирі.

 

            Та на превеликий жаль, всі ці  бібліотеки та архіви після революції 1917 року були знищені, як непотрібні.

 

26 грудня 1920 року в Летичеві відкрився клуб який став центром культурно-освітньої і масово-політичної роботи. В 1925 році тут, крім клубу з драматичними та сольними гуртками, працювала бібліотека.

 

            До війни в районі не було відділу культури. В селах діяли хати-читальні, які підпорядковувались районному відділу освіти.

 

            В першій половині 30-х років в районі почали створюватися районні бібліотеки. Однією з перших вона з’явилась у Летичеві  щоправда в ній тоді ще працювали не спеціалісти. Завідуючою районною бібліотеки в той час була Петровська Валентина Петрівна.

 

            У період німецько-фашистської окупації бібліотеки не діяли. Але люди збирались подекуди у когось в хаті. Хто вмів читати (якщо вдавалось дістати газету чи якусь книжку) читав в голос для всіх.

         

Після Великої Вітчизняної війни з великими труднощами відроджувались районні, й міські  бібліотеки. Не було приміщень, не було ні книг, ні обладнання, ні транспорту.

           

            Районну бібліотеку для дорослих після війни очолив Григор’єв Валентин Андрійович. А дальше її розвиток і становлення тісно пов’язано з ім’ям Соболевої Валентини Іллівни. Вона перший працівник в районі із спеціальною освітою, одна з перших в області запровадила відкритий доступ до книжкового фонду. Активна в громадському житті району, багато зусиль доклала до становлення та навчання бібліотечних кадрів району. Разом з нею в райбібліотеці на початку 50-х років працювала Герасименко Л. А. і Котович М.І. Пізніше читачі пам’ятають в райбібліотеці Теслюк О. Д. 

           

            Зміцнюються кадри районної бібліотеки для дорослих. Сюди приходять Кравцова Є.С., Такзей Г.М., Мазуркевич Ф.А., Надольна Л.А., які мали вищу бібліотечну освіту.

 

            В 1978 році бібліотеки району були об’єднані в централізовану бібліотечну систему, яка нараховувала вже 46 масових бібліотек. Кількість бібліотечних працівників зросла до 78 чоловік. Очолювала бібліотечну систему, ставши її директором, Андрощук Франя Антонівна. В цей час знано зріс книжковий фонд. Він поповнився новою цікавою літературою. Завозилось нове обладнання, поліпшилось оформлення бібліотек. В штаті ЦРБ був уже художник. Мала центральна бібліотека і свого бібліобуса.

 

З скрутним фінансовим становищем з кінця 80-х років почалось поступове скорочення працівників бібліотек. Станом на 1.01.1995 року чисельність працівників ЦБС становить 62 чоловіки.

 

Фінансово-економічна скрута початку 90-х років в країні боляче вдарила і по діяльності закладів культури. В 1997 році в районі було закрито 13 масових бібліотек. Замість них створено 10  бібліотечних пунктів видачі книг і 3 клуби-бібліотеки в селах: Буцни, Варенка і Западинці. Централізована бібліотечна система сьогодні нараховує 33 масових бібліотеки, з яких 29 на селі.

 

            Бібліотека залишається тим місцем, куди читачі йдуть за книгою, за спілкуванням, за відпочинком і духовним збагаченням.