Славний син Поділля

Дослідник життя і діяльності славного українського лицаря, борця за волю Устима Кармалюка,  багаторічний директор музею народного месника в с. Кармалюковому Жмеринського району на Вінниччині, ініціатор спорудження пам’ятників Кармалюку в с. Кармалюковому  та Летичеві, полеглим воїнам-краянам, тим хто боровся під синьо-жовтими знаменами за волю України проти більшовицької сваволі в 20-х роках минулого століття в с. Сахни Летичівського району Хмельницької області, відомий український фольклорист, краєзнавець, Член спілки журналістів України, лауреат премії ім. П. Чубинського ("За багаторічну невтомну діяльність у справі збереження історико-культурної спадщини", 1996 р.) та Подільської регіональної премії ім. Я. Гальчевського ("За подвижництво у державотворенні", 1997 р.), колишній в’язень ГУЛАГу, заслужений донор, незламнний патріот-оптиміст, який вірить у щасливе майбуття України, людина небайдужа, непосидюча, - це Володимир Петрович Вовкодав.

Народився наш славний земляк-подолянин 15 грудня 1926 року в с. Лозни Летичівського району Хмельницької області. Доля була щедрою до нього на різноманітні випробування:  голод, репресії, війна. Кілька разів тікав з остарбайтерського товарняка, не бажаючи докладати  своєї праці і зусиль для зміцнення "тисячолітнього рейху" А.Гітлера, побував у застінках Летичівського концтабору, що розміщувався у стінах місцевого костьолу, будучи  членом націоналістичного підпілля поширював листівки із закликом боротися проти коричневої чуми і червоного сталінського терору. Отримав від радянської влади покарання - 10 років таборів. Відбував строк на воркутинських шахтах. Після звільнення закінчив Вінницьку вечірню школу робітничої молоді та місцеве медучилище, навчався у Луцькому педагогічному інституті.

1960 року обрав місцем роботи Кармалюкове село Головчинці (тоді Літинського району) і майже чотири десятиліття трудився фельдшером, завідував медичним пунктом, допомагав людям у біді, завжди приходив їм на допомогу у скрутну хвилину.

З перших днів виникнення наприкінці 80-х років ХХ століття Народного руху України Володимир Петрович  у його лавах, пропагує програмі положення Руху, розповсюджує відповідну літературу, де подається правдива інформація про українську національну символіку, національно-визвольний рух початку та середини минулого століття, українських отаманів, боротьбу ОУН та УПА.. Його діяльність була помічена тогочасними Комуністичними діячами місцевого масштабу. 22 листопада 1989 року в Жмеринській газеті "Нові горизонти" перший секретар міському Компартії України В.Кулик стверджував: "До Руху "прибилися" націоналістично настроєні особи, які в свій час підтримували оунівців. Їх погляди не змінилися і досі. До такої категорії відноситься В.П.Вовкодав, який притягався  до судової відповідальності за націоналізм…" Але нічого, минулося, пройшла і ця, як любив висловлюватись Володимир Петрович, напасть. Головна мрія його життя здійснилась у серпні 1991 року. 24 числа цього місяця Україна стала незалежною, суверенною державою.

Володимир Петрович вніс великий неоціненний внесок у Кармалюківку: створив у селі музей Устима Кармалюка (більшість експонатів, матеріалів про життя народного месника зібрав власними руками); як уже мовилось, домігся відкриття пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дошок подільському Героєві, записав сотні легенд і переказів, прислів’їв і приказок про месника, які ввійшли до збірки "Останній гайдамака" (2001).

Окрім того В.Вовкодав багато додав до фольклорної спадщини Поділля. Він співавтором збірників "Весільні пісні" (1982),  "Народні оповідання" (1983), "Калинова сопілка" (1991), "Євшан-зілля" (1992), "Подільські криниці" (1994), історико-краєзнавчого нарису  "Жмеринський край" (2003). Окремим виданням вийшла збірка "Правда очі коле" (2003) в якій розкривається на основі правдивих мистецьких свідчень народу нелюдська сутність більшовицької системи. Доклав зусиль Володимир Петрович і до висвітлення життя і діяльності таких знаних історичних постатей, наших земляків, славних отаманів Я. Гальчевського та С. Харчука -Харченка.

Активний був В.Вовкодав і як журналіст, краєзнавець-дослідник, поціновував праці колег по перу. Рідко яка народознавча, краєзнавча  конференція на Хмельниччині взагалі і на Летичівщині зокрема обходилася без його участі, без його запальних виступів та конкретних пропозицій. Йому належить сотні публікацій у наукових збірниках, журналах, газетній періодиці.

Володимир Петрович завжди вірив в український народ, його прагнення до кращого життя, Україну, беріг і примножував козацько-гайдамацький дух, скарби рідного краю, славу Устима Кармалюка.

Помер В. Вовкодав 4 березня 2012 року.

 

 

Пером журналіста, літературознавця, краєзнавця-історика, етнографа, фольклориста і музеєзнавця Вовкодава Володимира Петровича

(Бібліографічний список літератури)

 

Карма люковими стежками

Біографія Кармалюка

Вовкодав В. Родовід [У. Кармалюка] //Корчагінець. – 1990. – 21 жовт.

Вовкодав В. Його родовід [Про нащадків У. Кармалюка] // Комс. плем’я. – 1982. – 11 берез.

Вовкодав В.Де похований Кармалюк. // Рад. життя. – 1972. – 10 жовт.

Вшанування У. Кармалюка

Вовкодав В. Заповіт любові до України: [217 років від дня народження У.Кармалюка] // Поділ. вісті.  – 2004. – 25 берез.

Вовкодав В. Караючий меч поневолених : [Про святкування 215-річчя від дня народження У. Кармалюка] // Поділ. вісті. – 2002. – 7 берез.

 Вовкодав В. Тищенко В. Легендарний лицар волі: [Увічнення пам'яті У. Кармалюка та підготовка до святкування 200-річчя від дня народж. героя] // Літ. Україна. – 1986. – 18 верес. – с.7.

Вовкодав В. У пам'яті народній [У. Кармалюк] // Вінниц. правда. – 1985. – 22 жовт.

Вовкодав В. Наш легендарний Устим: [Вшанування пам'яті У. Кармалюка] // Вінниц. правда. – 1984. – 10 берез.

Вовкодав В. Ім'я навіки овіяне славою: [Вшанування пам'яті У. Кармалюка за межами Поділля] // Комс. плем’я. – 1982. – 4 берез.

Вовкодав В. Ім'я Кармалюка в Чувашії // Рад. Поділля. – 1978. – 15 верес.

Вовкодав В. Пам’ятають і сибіряки // Вінниц. правда. – 1977. – 15 верес.

Вовкодав В. Народні герої не вмирають: [До 190-річчя від дня народж. У. Кармалюка] // Прапор ленінізму. – 1977. – 10 берез.

Вовкодав В. Гайдук Молдавії: [Кармалюк в Бессарабії та Братському повіті Поділ. губернії (тепер Одеської обл..)] //Рад. життя. –1979.–5 черв.

Вовкодав В. Ім'я Кармалюка за межами України // Рад. життя. – 1977. – 29 січ.

Вовкодав В. Вшануємо пам'яті народного героя [У.Кармалюка] // Укр. іст. журн. – 1974. - №2. – с.149-150.

Місця пов’язані з перебуванням У.Кармалюка на Поділлі

Вовкодав В. Кармалюк і Летичів // Колг. Правда. – 1989. – 2 верес.

Вовкодав В. Тищенко В. Кармалюковими стежками: [Про місця пов’язані з ім'ям У.Кармалюка на Хмельниччині. Також фото пам’ятника У. Кармалюка у Летичеві] // Пам'ятники України. – 1987. - №3. – с.57.

Вовкодав В. Пам'ятники меча караючого: [Зелені пам’ятки перебування У. Кармалюка на Поділлі] // Соц. культура. – 1985. - №11. – с.21-22.

Вовкодав В. Дерева - пам'ятки на батьківщині У.Кармалюка // Нар. творчість і етнографія. – 1985. - №6. – с.76-77.

Вовкодав В. Зелені пам’ятники Кармалюка: [дерева, які увіковічують подвиг У. Кармалюка] // Рад. Поділля. – 1984. – 17 лют.

Вовкодав В. Устимові зелені пам’ятки: [Про численні дерева пов’язані з народною пам’яттю про У. Кармалюка] // Колг. Правда. – 1984. – 21 січ.

Вовкодав В. Кармалюк на Летичівщині: [Про пам’ятник на могилі У. Кармалюка] // Колг. правда. – 1975. – 21 жовт.

Вовкодав В. Стежками людини-легенди (У.Кармалюк) // Рад. Поділля. – 1978. – 18 жовт.

Музей У. Кармалюка

Вовкодав В. В музеї Устима Кармалюка (с.Кармалюкове Жмерин. р-ну) // Нар. творчість та етнографія. – 1982. - №1. – с.87-88.

Вовкодав В. Спасибі всім друзям: [про нові матеріали, що надійшли до музею У. Кармалюка с.Кармалюкового, Жмерин. р-ну] // Вітчизна. – 1982. - №8. – с.206-207.

Образ Кармалюка в літературі і мистецтві

Останній гайдамака: Легенди, приказки про Устима Кармалюка – (В записах В.П.Вовкодава / упорядкування, загальна редакція і передмова А.М.Подолинного). – Вінниця: Континент-Прим. – 2001. – 160с.,іл.

Вовкодав В. "За Сибіром сонце сходить…" [Образ Устима Кармалюка у творчості сучасних митців] // Комс. плем’я. – 1981. – 3 груд.

Вовкодав В.  Образ лицаря: [У. Кармалюка в літ. і мистець.] // Вінниц. правда. – 1981. – 25 черв.

Вовкодав В. П. Устим Кармалюк у переказах та легендах земляків // Літ. мистецька Вінниччина. Одеса, 1969. – с.115-117.

Лицарі збройної боротьби

Вовкодав В. Святі імена одержимих: [Анот. на кн.. Б.Володимирівна "Повернення із забуття"] // Летичів. газ. – 2004. – 10 лип.

Вовкодав В. Долі – терни трьох… (Супруна П.С., Барищука В.О., Капкана М.М. – членів підпілля ОУН) // Поділ. вісті. – 2004. – 17 черв.

Вовкодав В. Поема про лицаря-звитяжця [Реценз. на твір М. Стрельбицького "Гальчевський. Поема з героєм."] // Вінниччина. – 2004. – 26 берез.

Вовкодав В. Повернення із забуття: [Анот. на кн.. Б. Володимирівна] // Нац. і держава. -  2004. – 27 лип. – 2 серп.

 Вовкодав В. Невідомий герой-земляк (В.С.Харчук-Харченко, сотник армії УНР) // Летичів. газ. – 2002. – 15 жовт.

Вовкодав В. Долі-терени інтелігента (СупрунаП.С.) // Летичів. газ. – 2002. – 27 лип.

Вовкодав В. Хоч синам, як не собі: [Про нац. підпілля Летичівщини під час другої світової війни] // Високий замок. – 2002. – 11 січ.

Вовкодав В. З побаченням, учителе-отамане!: [Про Якова Гальчевського з Сахнів] // Летичів. газ. – 2000. – 13 лип.

Вовкодав В. Отаман Гальчевський і Поділля: [До 55-річчя від дня загибелі] // Час. – 1998. – 14 берез.

Вовкодав В. Отаман Гальчевський і Поділля: [До 55-річчя від дня загибелі] // Летичів.газ. – 1998. – 15 квітн.

Вовкодав В. Відверта відповідь аноніму [Г.Іванову на статтю в райгазеті "Хіба ж то герої?" (Я.Гальчевський)] // Летичів. газ. – 1999. – 2 груд.

Інші праці Володимира Вовкодава

Правда очі коле. Фольклорні записи Володимира Вовкодава / Упорядкування, загальна редакція, передмова і біографічне есе А.М.Подолинного: - Вінниця: Континент-Прим, 2003. – 48с.

Вінниччина фольклорна: Довідник / Упорядник: А.М.Подолинний,  Т.О.Цвігун. – Вінниця: Книга-Вега, 2003. – 104с.

Вовкодав В., Лазаренко В. Жмеринський край: історико-краєзнавчий нарис. – Вінниця: "Друк", 2003. – 61с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали підготували: Борисов В.В.

Комп'ютерний набір: Кошелюк А.В.

 

Відповідальна за випуск: Дмухівська О.І.

Оставить комментарий

Комментарии: 0